7:00 Виїзд групи на комфортабельному автобусі від ст. м. Житомирська, Київ

Сьогодні наша мета — Острог — літописне місто, резиденція князів Острозьких — одного з найбагатших родів литовської доби, історія якого багата яскравими особистостями, подіями та перемогами. Острозький замок — розташовано на вершині 20-метрового пагорба над долиною річки Вілії. Замок абсолютно унікальний, оскільки це один з небагатьох в Україні «житлових» замків, який зберігся практично у первісному вигляді! До того ж у замку є сюрприз! Але який – дізнаєтесь під час відвідування Замку! А ще вам розкажуть історію кохання юної острозької княжни Гальшки – спадкоємиці неймовірних статків свого величного роду, які, на жаль, не принесли їй щастя. Драматичний сюжет гідний серіалу.

Обов’язково відвідаємо Острозьку академію, адже це перший в Україні вищий навчальний заклад, який було засновано в 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким та підтриманий княжнею Гальшкою. Також при Академії була відкрита друкарня, в якій Іван Федоров видав перший «Буквар» (першу слов’янську граматику) –  і знамениту «Острозьку Біблію» (перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою – ми побачимо стародрук в Острозькому Замку). Наразі діяльність академії відновлено, отже зайдемо до цього славетного закладу, помилуємось парком скульптур та сфотографуємось з «першим студентом».

Зупинимось біля пам’ятника трьом найвидатнішим представникам роду Острозьких: Федору Острозькому – Святому Феодосію, мощі якого досі нетлінні у Дальніх печерах Лаври; Констянтину Острозькому — великому полководцю, серед чисельних перемог якого битва під Оршею з московитами; та Василю-Костянтину Острозькому – великому просвітнику, меценату та фундатору першого українського відродження.

Прогулявшись по древньому місту і трохи перекусивши, вирушаємо в Міжирич.

Ми відвідаємо Межирічський Свято-Троїцький монастир-фортецю (15-17 сторіччя) – один із найцікавіших архітектурних ансамблів України. Завдяки парним круглим вежам по кутах та кріпосним зубчастим стінам в ренесансному стилі, він більше схожий на казковий замок, ніж на обитель пустельників. Від стін Межірича добре видно Острозький замок. Колись обидві будівлі пов’язував підземний хід, та ще й такий, що по ньому могла пройти кіннота! Хоча, можливо, це лише легенда!

18:30 Переїзд в місто Кременець.

20:00 Поселення в готель. Вільний час. Вечеря самомтійно.

8:00 Сніданок. Після сніданку — екскурсія по Кременцю. Це місто розташоване біля підніжжя Кременецьких гір, і перше, що ми зробимо – відправимось на гору Бона до залишків замку XII-XVI сторіччя. Боною гору названо за іменем колишньої власниці замку, дружини польського короля Сигізмунда І, неаполітанської принцеси Бони Сфорци д’Арагони. Бона отримала замок як весільний подарунок і приділяла йому багато уваги – щоправда, на відстані. Гора знаходиться в історичному центрі міста і з неї відкривається вражаюча панорама – ви разом побачите всі пам’ятки Кременця: Миколаївський собор з келіями, Богоявленський монастир, будинки-близнюки. Але найбільше враження в Кременці справляє величний ансамбль Єзуїтського Колегіуму XVIII-XIX сторіччя, який був великим та відомим освітнім центром. Цей навчальний заклад мав велику бібліотеку (налічувала 24379 робіт в 34378 томах), ботанічний сад, астрономічну обсерваторію, метеорологічну станцію і фізичний, зоологічний, мінералогічний і нумізматичний кабінети. Пізніше, на основі зібрання книг колегіума, виникла бібліотека київського університету Святого Володимира, та й сам київський університет, тепер уже Т.Г. Шевченка, народився саме у Кременці. А Ботанічний сад Кременця – ми завітаємо на його територію – став першим на території України та також послужив основою для створення Київського Ботанічного саду.

Є в Кременці і старовинне козацьке кладовище біля підніжжя гори Черчі та пам’ятник козакам Максима Кривоноса, загиблим в 1648 р при штурмі Кременецького замку.

Ретельно ознайомившись з цим чудовим старовинним містом відправляємось у напрямку Дубно, в передмісті якого знаходиться дуже цікава споруда – Тараканівський форт. На відміну від інших наших локацій, Форт не має відношення до Середньовіччя — це потужне фортифікаційне укріплення часів протистояння між Росією та Австро-Угорщиною було зведено на російсько-австрійському кордоні в 1890 році за наказом царя Олександра III для захисту львівської залізниці. Але ми його відвідаємо, бо це абсолютно унікальна споруда! Уявляєте, всередині рукотворного пагорба (!) ховається добре укріплене військове містечко з усілякими хитрощами, пастками, комунікаціями, житловими спорудами та навіть церквою — ніде більше ви не побачите нічого подібного!

Обід (за бажанням)

І нас чекає ще один родовий замок князів Острозьких – Дубенський замок. Офіційною датою спорудження замку вважається 1492 р. Протягом століть Дубенський замок залишався неприступним — кріпосні стіни витримали неодноразові облоги кримських татар в XVI ст., Козацьких загонів Максима Кривоноса та російського війська в XVII в. Під замком були прокладені широкі кам’яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. Тут зберігалися запаси провізії для оборонців під час облоги. Підземні ходи замку описані Миколою Гоголем у романі «Тарас Бульба», основні дії якого розгортаються навколо Дубенського замку — саме в цьому замку письменник оселив Панночку Полячку і через ці підземелля Андрій пробирається до коханої. А одна з веж бастіонів має назву «Беатка», на честь відважної княжни Беати Донської, завдяки якій було відбито напад татарського війська. Як саме – дізнаєтесь у Замку – це ще одна цікава легенда-бувальщина.

Замовивши бажання на бастіоні «Беатка», вирушаємо у напрямку Києва.

22:00 Орієнтовний час прибуття на ст.м. Житомирська, Київ